Після публікації статті під назвою «Як Чортківська міська рада із бродячими собаками домовлялась» у місті виникла хвиля обговорень. На інформацію відреагувала місцева зоозахисна волонтерка, яка спростувала ключові твердження автора матеріалу Максима Кушніра.
Зокрема, у статті згадувалося, що біля парку ім. Івана Франка, стадіону «Харчовик» та на навколишніх вулицях з’явилася зграя безпритульних собак. За словами волонтерки, на території стадіону справді довгий час мешкали дві руді собаки, яких ще п’ять років тому стерилізували та вакцинували учасники зоозахисної спільноти. Решта тварин, за її словами, є не бездомними, а домашніми, яких господарі просто відпускають з ланцюгів на вулицю, часто голодними.
«Це не зграя бродячих. Це результат безвідповідального ставлення деяких власників. І ті рижулі, які жили біля стадіону, були абсолютно контактними і мирними. Зараз їх уже немає», – зауважила активістка.
Волонтерка також поставила під сумнів заклики до відлову тварин, запитуючи, куди саме місцева влада мала би їх вивозити та з якою метою, якщо ті спокійно жили на території роками.
Окремо вона поділилася власною історією, як прийшла у волонтерство після того, як знайшла напівживу собаку у посадці. З того моменту її життя пов’язане з порятунком тварин. За її словами, волонтери за цей час врятували тисячі собак. Вона наголосила, що жодна тварина не проявляє агресії першою — лише у відповідь на жорстокість.
«Я не річ! Я не ганчірка! Не кидай у мене камінням – це дуже боляче. Не бий мене – я відчуваю. Не прирікай мене на смерть – я хочу жити. І знаєш… іноді здається, що саме я більше Людина, ніж ти», – цитує вона рядки з Інтернету, які, за її словами, точно відображають суть проблеми.
У підсумку волонтерка закликала мешканців Чорткова не боятися допомагати тваринам на вулицях, підкресливши, що навіть один сухар може стати для них питанням життя.
Немає коментарів