Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер різко розкритикував пропозицію ЄС використати заморожені російські активи для фінансування України. Він заявив, що такий крок може нашкодити фінансовій стабільності Євросоюзу і навіть ускладнити можливе укладення мирної угоди.
У листі до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн бельгійський прем’єр наголосив: ризики для його країни і для інституцій, які зберігають російські кошти, залишаються недооціненими. Найбільше його непокоїть доля Euroclear – брюссельського депозитарію, де розміщена значна частина заморожених активів Центрального банку РФ.
Аргументи Бельгії
Де Вевер підкреслив, що запропонована Єврокомісією схема позики під майбутні репарації створює дисбаланс: вигоду отримають усі країни, але фінансові ризики ляжуть переважно на Бельгію. Прем’єр нагадав, що інвестори можуть почати продавати євробонди чи виводити кошти з європейських фінансових установ, що підсилить системні ризики та вплине на євро.
“Було б несправедливо і нечесно очікувати, що, хоча переваги такої схеми будуть для всіх, витрат і ризиків зазнає Бельгія”, – написав він.
Він також висловив здивування тим, що, за його словами, ЄС демонструє “повне нерозуміння” юридичних та фінансових загроз. Зауважив, що Єврокомісія навіть не представила проєкт юридичного тексту, а наданий документ з варіантами не враховує позицію Брюсселя.
- ЄС має колективно забезпечити ліквідність на суму активів, які зберігаються в Euroclear
- Країни-члени повинні розділити потенційні судові ризики
- Держави Заходу, які також володіють російськими активами, мають погодитися на аналогічні механізми
Як альтернативний шлях де Вевер запропонував спрямувати на підтримку України невитрачені кошти поточного семирічного бюджету ЄС.
Ризики для мирного процесу
Бельгійський прем’єр пішов далі і заявив: поспішне ухвалення цього плану може негативно вплинути на перспективи завершення війни.
“Ми як ЄС фактично перешкоджатимемо досягненню можливої мирної угоди”, – написав він, говорячи про схему кредиту під репарації.
На його думку, історично заморожені активи використовувалися лише після війни – в межах післявоєнних домовленостей, коли сторона, що програла, сплачувала репарації. Де Вевер підкреслив, що відхід від цього принципу може створити прецедент із непередбачуваними наслідками.
Позиція Єврокомісії
У Брюсселі наполягають: запропонований механізм не передбачає конфіскації коштів. Йдеться про позику на 140 млрд євро, яка буде повернута лише після того, як Росія виплатить Україні репарації. У Єврокомісії вважають цей шлях оптимальним для покриття потреб Києва.
Водночас голова дипломатії ЄС Мая Каллас погодилася, що Бельгія потребує додаткових юридичних гарантій, і підтвердила готовність працювати над механізмом, який забезпечить країні “необхідну безпеку”.
Брюссель очікує, що дискусія триватиме, адже саме Бельгія є ключовою ланкою в ухваленні рішення – більшість активів, які ЄС планує використати, розміщені в Euroclear.
Немає коментарів