Роман Лижник, учитель історії з Тернопільщини, під час служби на фронті не припиняв навчати дітей. До початку війни він викладав у Вовковецькій гімназії, а після демобілізації повернувся на посаду директора цього навчального закладу.
Як директор, Роман Лижник щодня розпочинає навчальний день у гімназії хвилиною мовчання на знак пошани до загиблих. «Щоранку ми згадуємо воїнів, цивільних і дітей, які стали жертвами воєнних злочинів. Це нагадування про ціну свободи, яку ми здобуваємо», — пояснює він.
До початку війни Роман Лижник викладав історію, але навіть перебуваючи на службі в ЗСУ, він продовжував займатися з учнями. «Коли була вільна хвилина, я намагався проводити уроки через телефон, — розповідає він. — Це було не лише з історії, а й з елементами військової підготовки. Я ділився з дітьми досвідом з фронту, розповідав про те, як ми живемо, що відбувається навколо.»
«Кожен урок ставав нагодою пояснити учням реальність війни, адже для них це дуже актуальна тема», — зазначає Лижник.
З початку російсько-української війни Роман Лижник став на захист країни. Після повномасштабного вторгнення він знову вступив до лав ЗСУ і служив старшим матросом 406-ї окремої артилерійської бригади. Він згадує трагічний момент, коли його побратими загинули після влучання ворожого дрона. «Найболючіше — втрачати людей, з якими тільки що говорив, а наступного дня їх уже немає», — каже він.
Лижник підкреслює, що війна постійно вимагає нових сил і підтримки тих, хто знаходиться в тилу. «Хлопці, які вже кілька років воюють, потребують заміни. Це важко і психологічно, і фізично. Ми повинні допомагати, підтримувати і не перешкоджати мобілізації», — зазначає він.
Для підготовки молоді до викликів, пов’язаних із війною, у Вовковецькій гімназії особливу увагу приділяють військово-патріотичному вихованню. Учні постійно беруть участь у військово-патріотичній грі “Сокіл” (“Джура”), де здобувають перемоги та призові місця. Цьогоріч учні стали переможцями міського етапу і призерами обласного.
«Це тренування з фізичної підготовки, стрільби, орієнтування на місцевості та медичної підготовки», — пояснює Роман Лижник.
На питання про майбутнє України він відповідає: «Ми здобудемо перемогу, бо боремося за своє майбутнє, а той, хто бореться, неодмінно перемагає».
Немає коментарів