Іван Космина — людина, чия життєва сила, внутрішній вогонь і щирість не лишають байдужим нікого. Його ім’я вже відоме багатьом завдяки книжкам, документальному фільму та послідовній роботі над темою безбар’єрності. Втративши можливість ходити у дорослому віці, він не дозволив цьому зламати себе остаточно — і сьогодні надихає інших. Історія Івана — це не розповідь про боротьбу з тілом, це приклад, як залишатися Людиною попри найскладніші випробування.
«Я просто хочу жити»
«Інвалідність — це не кінець життя» — фраза, яка стала не лише гаслом, а особистим обов’язком для Івана. Колись він мав усе: хорошу роботу, фізичну форму, друзів і активне життя. Але після важкої травми залишився прикутий до візка. Те, що спершу здавалося тимчасовим, виявилося реальністю назавжди. «Було важко прийняти — ще вчора ти активний і сильний, а сьогодні навіть носа почухати сам не можеш», — згадує чоловік.
Стан, у якому опинився Іван, швидко оголив проблеми в державній системі — від недостатньої пенсії до повної ізоляції. Але саме у найважчий момент життя трапляється зустріч, яка стає поворотною. Дівчина-студентка, яка спілкувалася з ним у лікарні, змінила його погляд на себе і на світ. Вона стала для Івана тим «світлом у кінці тунелю», про яке він написав свою першу книгу.
Пошук сенсу і нових мрій
Згодом з’явилася друга книга — «Живи». Це історія про мрійника, який зробив вибір на користь життя. Іван переконаний: дія — ключ до мрій. «Не чекай на сонячну погоду чи на сприятливі обставини — працюй. Над собою, над проєктами, над майбутнім». Він творить і вночі, коли приходить натхнення, і вдень — коли планує нові ініціативи.
Одна з таких мрій — створення мотоцикла, який дозволить йому подорожувати. У 2020 році він почав робити власного «залізного коня». Багато хто сміявся, хтось казав, що той мотоцикл лише на металобрухт. Але Іван не здався. Конструкція пройшла всі випробування, а мандри — від Вільхівчика до Карпат — довели, що мрії мають право на здійснення. У 2023 році зняли документальний фільм «Без перешкод», де зафіксували подорож у гори.
Від майданчика у селі до радника мера
Жити у маленькому селі з інвалідністю — непросто. Багато людей просто замикаються у собі. Іван вирішив діяти. Спочатку облаштував дитячий майданчик, потім — спортзал у місцевому клубі. Сам, за власні кошти. До ініціативи почали долучатися інші — і згодом зміни стали помітними.
Це була лише перша сходинка. Іван став депутатом, очолив громадську організацію людей з інвалідністю «Вікторія», а в 2023 році отримав несподівану пропозицію — стати радником міського голови Чорткова з питань безбар’єрності. Його діяльність у новому місті уже дала результати: запущено моніторинг доступності, почали понижувати тротуари, внесено зміни до програми розвитку туризму з урахуванням потреб людей з порушенням слуху.
«Хочу, щоби залишилося більше хорошого»
«Мені завжди здається, що я замало роблю», — зізнається Іван. Але список його справ і досягнень — переконливе спростування цього твердження. Він надихає, допомагає, розширює межі можливого для тисяч інших людей, яким сьогодні потрібна підтримка.
Іван любить бути серед людей, але водночас цінує тишу. Каже, що вона дає змогу скласти плани, подумати. Увечері працює над третьою книгою — цього разу у відеоформаті. Назва — «Шлях до мрії». Презентуватиме її в артпросторі АртГараж.
І поки хтось мріє — Іван діє. Він не просто прокладає свій шлях — він творить умови, щоб інші теж могли йти поруч. Бо, як каже сам: «Інвалідність — це не вирок. Це умова, яку можна обійти. Але лише тоді, коли ти сам цього хочеш».
Гаряча стрічка
Немає коментарів