Спалахнув публічний конфлікт через історичну бруківку біля ратуші в Бережанах

У Бережанах виникла суперечка щодо реставраційних робіт навколо міської ратуші, яка розгорнулася в соцмережах між активістом Миколою Процівим та директоркою Державного історико-архітектурного заповідника Іриною Мигович.

Все почалося після публікації Миколи Проціва, який висловив занепокоєння з приводу можливості заміни старовинної бруківки біля ратуші. За словами активіста, йому стало відомо, що для реставраційних робіт було завезено нове каміння, а історична бруківка може бути викинута. Проців також зазначив відсутність актуальної інформаційної таблиці, що підтверджувала б початок робіт.

Відповідь не забарилася. Ірина Мигович, директорка ДІАЗу, у коментарі до публікації заявила, що інформація Проціва не відповідає дійсності. «Брехню легко написати. А от відповідати за неї – значно важче», — сказала вона, підкреслюючи, що ніхто не збирається «викидати вікове каміння», і що питання укладання нової бруківки взагалі не розглядається.

Чи дійсно викидають історичну бруківку?

Після того, як Мигович заперечила усі звинувачення, Проців опублікував новий допис, в якому повідомив, що під час телефонної розмови йому пообіцяли укласти нову бруківку лише «по зовнішньому периметру», а не на території дворика ратуші, як було зазначено в публічній заяві. Він підкреслив, що знову виникають розбіжності між офіційними заявами і неофіційними розмовами.

«На моє питання щодо завезеної бруківки в дворик ратуші, Ви відповіли, що її вимощувати не будуть, а покладуть по зовнішньому периметру. Тепер Ви написали інше», — обурився Микола Проців.

Суперечка продовжується

Ця суперечка між Процівим та Мигович продовжує обговорюватися в соцмережах. Обидві сторони звинувачують одна одну в непрактичних твердженнях, і наразі жодного офіційного коментаря щодо подальших реставраційних робіт навколо ратуші не було оприлюднено.

Невизначеність навколо майбутніх робіт викликає обурення серед місцевих жителів, які переживають за збереження історичної спадщини міста. Водночас, для багатьох важливо, аби реставрація не стала прикриттям для руйнування культурної спадщини.

Що буде далі?

До сих пір невідомо, коли питання з реставраційними роботами буде вирішено. Однак одна річ є очевидною: конфлікт між активістами та органами, відповідальними за збереження культурної спадщини, потребує швидкого вирішення, щоб не поглиблювати розбіжності та не ставити під загрозу історичні пам’ятки.