У Тернополі розгорівся скандал довкола навчального зошита для дошкільнят: батьки виявили у ньому зображення матрьошки — традиційного російського символу. Видавництво, яке випустило зошит, наполягає, що це «мотрійка», український аналог. Проте у суспільстві це викликало бурхливу реакцію. Ситуацію вже прокоментували не лише батьки, а й експерти з культури, історії та лінгвістики.
«Полювання руського міра починається з дитячих зошитів»
Першою увагу на зображення звернула тернополянка Марина Войнова. Вона придбала зошит для своєї п’ятирічної доньки, яка готується до школи. Як зізнається жінка, не перевіряла кожну сторінку — лише вдома помітила у зошиті малюнок, який вочевидь нагадує російську матрьошку. Реакція була миттєвою:
«Я не можу дати дитині зошит, у якому символом завдання обрана матрьошка. І не важливо, як її там назвали. Це як обгорнути гидоту у барвисту обгортку — вона не стане цукеркою», — обурюється Марина.
Жінка спробувала звернутися до видавництва «Підручники і посібники», але відповіді так і не отримала. У своєму дописі вона також тегнула міністра освіти Оксена Лісового, однак реакції не дочекалась ані від видавництва, ані від профільного міністерства.
«Це не матрьошка, а мотрійка» – видавництво виправдовується
Після того, як тема набула розголосу, у видавництві відреагували. Заступник головного редактора Сергій Гап’юк заявив, що у зошиті зображено не матрьошку, а «мотрійку» — нібито українську вкладну іграшку. Також додав, що на словниковому рівні така назва фіксується в українській мові.
Водночас він визнав: у майбутніх виданнях подібні малюнки будуть змінені. За його словами, у нових версіях посібника «Тренуймо пальчики» вже оновлено ілюстрації, а макет зошита «Майбутнього першокласника» доповнений та скоригований.
«Автори самі працюють з дітьми, тому добре знають контент і враховують зауваження», — додав представник видавництва.
Пошуки істини: що кажуть експерти та словники
Журналісти спробували з’ясувати, чи справді «мотрійка» є українським варіантом відомої російської іграшки. Результати пошуку в мережі виявились показовими — практично всі матеріали про матрьошку подані російською і базуються на російських джерелах. Український варіант у вигляді «мотрійки» ніде не закріплений як нормативний чи традиційний.
На допомогу покликали й штучний інтелект. Згідно з його аналізом, слово «мотрійка» не є офіційним терміном. Це або розмовна форма, або спроба українізації імені «Матрьона». ШІ зазначає:
«Мотрійка — це скоріше помилковий варіант. Якщо потрібно уникнути російської назви, краще вживати нейтральне: вкладна дерев’яна лялька або іграшка».
Походження матрьошки: Японія, а не Росія
Археолог і дослідник старожитностей Володимир Добрянський додає до теми історичну перспективу. За його словами, попри твердження Росії про «національний символ», витоки матрьошки ведуть до Японії. Іграшка-фукурума, або дарума, що символізує божество Бодхідхарму, була завезена до Росії випадково і лише потім перероблена на так звану «матрьошку».
«Передова руська культура побачила в японській іграшці дзен-бога символ своєї ідентичності, — іронізує Добрянський. — Взяли, перефарбували, назвали на своє ім’я — і все, тепер це “їхнє”».
Ім’я Матрьона, яке дало назву матрьошці, також не є питомо російським. Його коріння — латинське, через церковнослов’янське посередництво воно потрапило на терени України задовго до московських лісів і боліт.
Культурний вибір: чому це важливо
«У нас є свої автентичні іграшки — мотанки, писанки, дерев’яні ляльки з Косова чи Опішні», — наголошує археолог. На його переконання, важливо саме дітям показувати власну культуру, а не підсовувати адаптовані чужі символи, особливо в час війни.
Попри запевнення видавництва про «моторійку», батьки залишаються на сторожі — вони очікують глибшого переосмислення змісту українських навчальних матеріалів. І поки одні пояснюють «мовною плутаниною», інші нагадують — війна точиться не лише на фронті, а й на сторінках підручників.
Немає коментарів