На передовій жнив: на Чортківщині агропідприємство «Ягільниця-В» розпочало збір врожаю

У селі поблизу Росохача, що на Чортківщині, розпочались перші жнива. Приватне сільськогосподарське підприємство «Ягільниця-В» вийшло в поле, щоб зібрати цьогорічний врожай озимого ячменю. Попри складні погодні умови та нестабільну ситуацію на аграрному ринку, аграрії впевнено розпочали сезон, спираючись на багаторічний досвід, сучасну техніку та злагоджену команду.

На полі працюють знані хлібороби – комбайнер Володимир Кукуляк та тракторист Михайло Дідик. Обоє понад десять років трудяться в господарстві, яке очолює заслужений працівник сільського господарства України, депутат обласної ради й активний меценат Василь Вислоцький. Саме ця команда першою відкрила цьогорічну жнивну кампанію в господарстві.

«Почали з 78 гектарів озимого ячменю, які ще кілька днів тому хвилями колосилися біля лісосмуги», – ділиться директор. За словами аграріїв, врожайність дещо нижча, ніж торік – приблизно на 10%, що пояснюється прохолодною весною та снігом у квітні. Втім, колос повний, а якість зерна обіцяє бути непоганою – принаймні, візуально. Аналізів ще не робили.

Жнива йдуть напружено: кожна хвилина погожого дня – на вагу золота. Під час нашого перебування в полі небо вже затягувалося хмарами, а на сусідній звиняцькій зоні падав рясний дощ. Та, як каже Вислоцький, «дощ не біда, аби лиш град оминув».

Наступні культури – пшениця, ріпак і ячмінь

Після озимого ячменю «Ягільниця-В» матиме невеличку паузу перед збиранням інших культур. З ранніх зернових ще залишаються ярий ячмінь і яра пшениця – по 100 гектарів кожного. Найбільше роботи чекає на полях з озимою пшеницею – її посіяно 600 гектарів. Також чималі площі займає ріпак – 450 гектарів. До середини серпня, прогнозують у господарстві, з усім мають упоратися.

Технічне забезпечення дає змогу працювати ефективно – на підприємстві є три потужні комбайни «John Deere» та чималий парк сучасної техніки. Восени ж у роботу піде ще 600 гектарів кукурудзи на зерно, 400 гектарів соняшнику та 90 гектарів цукрових буряків.

Зі збіжжям – на внутрішній ринок

Зібране зерно зараз доставляють на тік – воно підсушене природним способом, тож потребує лише очищення. Як розповідає Василь Вислоцький, колись основним каналом збуту були морські порти – це давало найбільший прибуток. Згодом зерно експортували залізницею та вантажівками. Чисту пшеницю не продавали – вся йшла на переробку на підприємстві, що входить до складу агрофірми, під ТМ «Нагірянський млин». Потужність – 45 тонн борошна на добу.

Проте з початком бойкотів українського зерна з боку польських фермерів довелось переорієнтуватися. Спершу пробували постачати до Румунії, але і там були перешкоди. Тож тепер основний ринок збуту – хлібозаводи у Львові, Івано-Франківську та Чернівцях.

«Ягільниця-В»: молоде, але потужне підприємство

ПСП «Ягільниця-В» було засноване у 2009 році. Сьогодні це одне з найбільш динамічних господарств Чортківського району. В обробітку – 2,5 тисячі гектарів орних земель, орендованих у мешканців Ягільниці, Нагірянки, Росохача, Улашківців і Шульганівки. В колективі – близько 40 працівників, половина з яких має бронювання від мобілізації.

Керує підприємством 58-річний Василь Вислоцький – знаний у регіоні керівник і депутат обласної ради. За його ініціативи реалізовано низку соціальних ініціатив, зокрема щодо створення Нагірянської громади. Благодійну та волонтерську діяльність, зокрема допомогу ЗСУ, він воліє не афішувати – каже, що нині не до піару.

«Якби не війна – усе було б інакше. Люди тільки-но почали краще жити. Були проєкти на дороги, плани на розвиток… Прошу в Бога лише одного – щоб закінчилася війна і ми знову могли спокійно працювати під мирним небом», – зізнається Вислоцький.

А ми усі просимо того ж – миру, щоб хлібороб міг ростити хліб не під гуркіт артилерії, а під спів жайворонка.