Кулони, сережки, браслети й брелоки з мікровишивкою — не просто прикраси, а символи особистого зв’язку з рідним, українським. У Чорткові майстриня Галина Басараба створює унікальні обереги, у які зашифровує імена та слова зі змістом, перетворюючи кожен виріб на носія генетичного коду українства.
Унікальність її творчості полягає в поєднанні дрібної ручної вишивки, ретельно підібраних відтінків тканини й тепла, яке вкладає майстриня у кожен свій виріб. Це не просто прикраси — це талісмани з глибоким змістом, які носять як жінки, так і чоловіки.
Захоплення, що почалось із запитань
«Люди самі почали звертатися й питати, чи вишиваю імена у закодованому вигляді. Я тоді лише чула про таке, але не пробувала», — згадує Галина. Так і народилася ідея — спробувати мікровишивку. Спершу — для себе, потім для друзів. Тепер — на замовлення, із лупою та підсвіткою.
«Тут не можна помилятись — все дуже дрібне, все має бути точно. Це зовсім інша техніка, ніж та, якою я вишивала писанки чи ялинкові прикраси. Там помилився — порозпорював. А тут усе з початку», — розповідає вона про складність роботи.
Вишивка пізніми вечорами
Галина працює ввечері — коли завершено справи вдома та на роботі. «Хтось сидить у ТікТоці, хтось грає в плейстейшн, а мама вишиває», — жартує вона. Але це не просто хобі. Це — спосіб зберегти рівновагу, віднайти спокій, зберегти творчість у складному світі.
Мікровишивкою Галина займається лише кілька тижнів, але вже має безліч замовлень. Спершу були кулони на дерев’яній основі. Потім з’явилися сережки. Згодом — брелоки, браслети. І навіть слова-символи: «щастя», «добробут», «кохання», «мир», «Україна», «слава ЗСУ».
Мистецтво як форма самореалізації
Галина родом з Теребовлі, нині мешкає в Чорткові. Має економічну освіту, 13 років працювала у державній службі, нині займається приватним бізнесом разом із чоловіком. Проте вишивка — це зовсім інший світ, глибоко особистий.
«Очам важко, спині також важко, але душевно заспокоює», — зізнається майстриня.
Сама ж Галина охоче носить свої прикраси — і для себе, і щоб бути «живою рекламою». «Питають: де купила? А я кажу: сама зробила!»
Українське слово — на весь світ
Її роботи вже мандрують світом: в Англію, Італію, Польщу, США. Особливо популярними стали вишиті писанки у синьо-жовтих кольорах. Одну з найбільших партій — 30 писанок — замовила жінка з Польщі, яка прикрашає ними дім до свят.
Часто вироби пані Галини везуть за кордон як сувеніри — на згадку про Україну, як знак української культури, традиції й сили. Її подруга, колишня журналістка з Києва, яка нині живе в Німеччині, купила кілька комплектів прикрас і носить із гордістю, розповідаючи про Україну.
Мистецтво мікровишивки, яке розвинула Галина Басараба, — це не лише форма творчості, це вияв культурного спротиву, спосіб тримати себе і світ за ниточку пам’яті, любові й віри у рідне.
Гаряча стрічка
Немає коментарів