6 травня з ворожого полону було звільнено військовослужбовця з Тернопільщини — 42-річного Олексія Кваса з села Чайчинці, що на Лановеччині. Чоловік потрапив у полон на Бахмутському напрямку в листопаді 2023 року і понад півтора року не давав про себе жодної звістки. Єдиною надією рідних залишалася віра та молитва.
Зник після останнього дзвінка
Олексій Квас пішов служити влітку 2023 року. Спочатку перебував під Кремінною, а згодом — під Кліщіївкою, що поблизу Бахмута. 15 листопада він востаннє подзвонив матері й попросив молитися, бо йшов на завдання. За п’ять днів його побачили у відео, яке з’явилося на російському телеграм-каналі — військовий був у полоні.
«Він двічі подзвонив і просив молитися. Більше жодного дзвінка. Пізніше я впізнала його у відео, почула голос — змінився, але я знала, що це мій син», — згадує мама Клавдія Квас.
Півтора року в неволі
Після підтвердження полону родина звернулася до координаційного штабу та Червоного Хреста. У липні 2024 року колишній військовополонений, який повернувся з неволі, розповів, що бачив Олексія в Свердловській колонії. Ще один звільнений підтвердив, що Квас живий, хоча його не було в жодному офіційному списку обміну. Жодного листа чи дзвінка від сина за півтора року мати так і не отримала.
Довгоочікувана звістка
«Як почула голос — не могла повірити. Він кричав у слухавку: “Я на рідній землі!”. Це було неймовірно…» — не стримуючи сліз, розповідає пані Клавдія. Зараз Олексій перебуває на реабілітації після звільнення. Каже, що дуже схуд, востаннє його тримали в колонії в Башкирії. Мати не розпитує сина про пережите — дає йому час оговтатися.
«Головне — він живий. А все інше якось буде. І вдома, і на рідній землі — все загоїться. Хай лише дзвонить, а я вже житиму для нього…»
Підтримка громади та надія для інших
У селі Чайчинці матері Олексія постійно допомагали — молилися, підтримували, не дозволяли зневіритися. Її інший син, Віталій, також військовий. В Олексія немає власної родини, тож після полону мама була і залишається його найближчою опорою.
«Я знаю, як важко жити в невідомості, але прошу всіх матерів і родичів — не здавайтеся. Чекайте, моліться, бо молитва і віра творять дива. Моє дитя повернулося, і хай повертаються всі», — каже пані Клавдія.
Немає коментарів