“Хочеться жити”: історія ветерана з Тернопільщини, який втратив ногу на війні

Сергій Івахів — ветеран російсько-української війни з Тернопільщини, боєць 81-ї окремої аеромобільної бригади. Під час виконання бойового завдання на луганському напрямку він підірвався на міні, в результаті чого втратив частину ноги. Після завершення реабілітації йому вдалося повернутися до роботи в пекарні, де він працював тістомісом до служби.

“Хочеться жити”: історія ветерана з Тернопільщини, який втратив ногу на війні

«Після того, як побував на межі смерті, хочеться жити. Третій рік, як я живий, я рахую, що третій рік, бо мене вже не мало бути. Біля дочки, жінки живу, менша дочка народилась. Є розуміння, що того всього могло не бути», — розповідає Сергій Івахів.

Сергій поділився, що його військовий досвід почався ще до 2023 року. Із 2016 по 2019 рік він служив за контрактом у Чорткові. У 2023 році він знову приєднався до Збройних сил України.

“Хочеться жити”: історія ветерана з Тернопільщини, який втратив ногу на війні

«Звичайно, було страшно, бо наші позиції були ще за селом. Коли йдеш по селі — темно, чуєш перший раз прильоти, дрони літають. Не розумієш, що куди, ще став на шифер, скло — воно своє грає. Але старався тримати себе в руках», — згадує про бойові умови Сергій Івахів.

Сергій перебував на Луганському напрямку, де він і зазнав поранення, втративши частину правої ноги. Він розповідає, що його група складалася з п’яти осіб. Перший підірвався на міні «Пелюстка», йому відривало стопу. Сергій надав йому допомогу, наклав турнікет. Але коли він сам переступив зручніше, щоб допомогти, він встав на міну, що позбавило його п’ятки.

«Я був у старіших берцях, і мені відірвало повністю п’ятку. Ззаду все посікло, бо я йшов задом. В мене були осколки в сідницях, паху. Я наклав три турнікети», — детально описує ситуацію Сергій.

Після поранення Сергій був переведений до Харкова, де пройшов кілька операцій, а потім частина його правої ноги була ампутована. У лікарні Львова йому зробили ще кілька операцій, після чого його перевели до Чернівців у військовий госпіталь. Там він пройшов ще два етапи лікування, і його кукса вже була готова до протезування.

“Хочеться жити”: історія ветерана з Тернопільщини, який втратив ногу на війні

Дружина Сергія, Тетяна, поділилася, що постійно була на зв’язку з чоловіком. Після того, як вона дізналася про поранення Сергія, швидко вирушила до Харкова, де він перебував. За її словами, Сергій подзвонив їй із сміхом і сказав, що лише «трошки поранений», хоча поранення було серйозним.

“Хочеться жити”: історія ветерана з Тернопільщини, який втратив ногу на війні

«Він подзвонив з таким сміхом, що він трошки поранений. Каже: ‘Я трохи поранений, трошки ногу підірвало, але все добре’. Подзвонив він до мене з іншого номера, і зв’язок перервався. Ми тоді вирішили, що будемо їхати до нього», — розповідає Тетяна.

Раніше Сергій працював тістомісом на пекарні, але після реабілітації йому запропонували нову посаду. Чоловік розповідає, що робота вимагає лише ноутбука, телефону та інтернету, що дає йому можливість працювати дистанційно, і тепер він став менеджером пекарні.

“Хочеться жити”: історія ветерана з Тернопільщини, який втратив ногу на війні

«Моя робота дозволяє мені працювати дистанційно. Для неї треба лише ноутбук, телефон і інтернет. І я можу дозволити собі працювати там, де мені зручно. Відповідно, тістомісом не міг працювати, бо це фізично важка робота, особливо для ніг. Тому він запропонував мені посаду менеджера пекарні», — зазначає Сергій.

Сергій Івахів поділився, що його нова робота пов’язана з постійним спілкуванням з людьми, що дало йому змогу звикати до нових обставин.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *