Капелан із Тернопільщини розпочав службу зі зброї в руках: історія Віталія Гаплика

Військовий капелан 160-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Віталій Гаплик прийшов до свого нинішнього служіння не одразу. Перш ніж отримати мандат капелана, він рік воював зі зброєю в руках як звичайний піхотинець.

Капелан із Тернопільщини розпочав службу зі зброї в руках: історія Віталія Гаплика

У березні 2023 року священник із Тернопільщини отримав повістку. Після проходження базової загальновійськової підготовки та ВЛК його направили до 33-ї окремої механізованої бригади. Згодом він продовжив службу у складі 418-го окремого стрілецького батальйону, де був стрільцем – помічником гранатометника.

Віталій Гаплик родом із одного з сіл Борщівського району. Ще у шкільні роки він обрав духовний шлях. Навчався у Волинській духовній семінарії, а у 2005 році був рукопокладений у сан священника Православної Церкви України.

Капелан із Тернопільщини розпочав службу зі зброї в руках: історія Віталія Гаплика

У квітні 2024 року, після отримання мандата на капеланське служіння, отець Віталій був призначений військовим капеланом 418-го батальйону. Згодом він продовжив службу вже у складі 160-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід».

Свій бойовий досвід капелан вважає визначальним у спілкуванні з військовими та роботі на фронті.

«Я добре знаю, що потрібно солдатові – бо сам пройшов цей шлях. Побратими пам’ятають мене не лише як капелана, а як того, хто воював поруч. Це допомагає говорити щиро й знаходити спільну мову», – каже він.

Навіть у надскладних бойових умовах отець Віталій разом із бійцями знаходив час для молитви, розмов і підтримки. Він переконаний, що духовна опора на війні потрібна кожному – незалежно від звання чи посади.

Капелан із Тернопільщини розпочав службу зі зброї в руках: історія Віталія Гаплика

Висловлюючись про російських окупантів, капелан наголошує: масові злочини проти мирного населення та військовополонених не мають нічого спільного ані з християнством, ані з людською мораллю.

Серед маловідомих деталей його біографії – знання грецької мови. Її отець Віталій вивчив під час роботи у Греції після завершення духовної освіти. До повномасштабної війни він поєднував світську роботу з пастирським служінням.

На Тернопільщині 44-річного військового капелана чекають дружина, син і донька. Сам він продовжує служіння поруч із тими, з ким пройшов війну від самого початку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *