Довіра» на хлібному фронті: як агропідприємство з Чортківщини тримає удар і будує «європейське село»

Попри пізній старт жнив, затяжні дощі та виклики воєнного часу, агропідприємство «Довіра» з Чортківського району впевнено тримає курс. Потужне господарство з понад 6,4 тис. га орних земель, яким керує Олег Войцишин, нині не лише збирає врожай, а й активно модернізується: оновлює техніку, розширює інфраструктуру і підтримує армію. В основі – довіра до справи, людей і майбутнього.

Жнива під знаком техніки та досвіду

У розпал серпня ми разом із директором вирушили на жнивне поле одного з найстаріших підрозділів господарства – у Старій Ягільниці. Там, за селом, спокійно, але впевнено працював Claas Lexoin 670, намотуючи на жатку ячмінь. Слідом, здіймаючи куряву, прямував John Deer із перевантажувачем від заводу Кобзаренка. Звідси зерно потрапляє на багатотонну вантажівку – і далі на елеватор.

«Це ще не найпотужніша машина з Claas’ів. Ось зараз покажу новинку», – каже Олег Іванович, і ми їдемо далі. За кукурудзяними та соняшниковими коридорами відкривається ріпакове поле. Там працюють два Claas’и. Один із них – новенький 8600-й, який за день обробляє до 50 гектарів. Його «молодший брат» – максимум 30. А колись старенька «Нива» тягнула лише 10…

Загалом у господарстві – дев’ять комбайнів: два John Deer і сім Claas. Шість із них придбані вже під керівництвом Войцишина-молодшого. Також у парку – шість вантажівок Volvo та чимало додаткової техніки.

Господарка, що росте з кожним сезоном

Після поліських об’їздів директор показує матеріально-технічну базу. У Шульганівці завершується ремонт автомайстерні, біля якої – весь автопарк причіпної техніки. На центральному відділку реконструюють черговий пташник на 30 тис. бройлерів – уже третій. Оновлено хімсклад, запущено нову вагову, облаштовано господарський тік, встановлено бетонну огорожу, викладено бруківку.

«Речі недешеві, але без них не обійтись. Ми будуємо тут свою «Європу»», – підкреслює керівник.

А справжній європейський вигляд має офіс. Залишилося лише оновити фасад. Усередині – простора конференц-зала, офісні кабінети, сучасна їдальня, навіть окремий кабінет для сільського старости. Дизайном займалася юристка підприємства – Роксолана Войцишин.

Погодні виклики й аграрна витримка

«Ці жнива особливі, – ділиться Олег Іванович за кавою. – Спочатку була посуха, потім – зливи. Через це стартували на 2–3 тижні пізніше. Дні вже коротші, зерно не встигає просохнути до обіду – тож усе рухається повільніше».

На день нашого візиту (1 серпня) у засіках уже було 400 га ріпаку, по сотні – пшениці й ячменю. У полі залишалося понад 2 тис. га ранніх зернових. За сприятливої погоди жнива триватимуть ще 2,5–3 тижні. Урожайність дещо нижча, ніж торік, хоча ячмінь вродив краще. Ріпак дає 3,5–4,5 т/га, пшениця ще здебільшого в полі. Через спеку частина озимини просто вигоріла, але серйозних погодних катаклізмів вдалося уникнути.

Логістика, як ключ до прибутку

Господарство облаштувало у Білобожниці власний елеватор і платформу на місці колишнього комбікормового заводу. Звідси зерно відвантажується напряму на порти – залізницею. Це дозволяє економити на логістиці та отримувати кращу ціну.

«Європа не хоче бачити наш хліб. Там бояться конкуренції – мають підтримку від держави і ведуть агресивну політику проти нашого експорту», – пояснює аграрій.

Зміна професії та закоріненість у землю

Олег Войцишин керує господарством уже десять років, хоча за фахом – лікар-травматолог. Колись працював у столичній клініці, але вирішив повернутись до рідного села.

«Земля дуже затягує. Тут часу на відпочинок не залишається, зате віддача – відчутна. Якщо б жалкував, то не повертався б», – зізнається він.

Люди, які тримають агрофронт

У «Довірі» працює близько 120 людей. Команду формував ще батько нинішнього директора – Іван Адольфович. Комбайнери – досвідчені, трудяться понад два десятиліття. Один із них – Василь Ричаківський – обслуговує новенький Claas і, як жартують колеги, «любить техніку більше за дружину».

З кадрами нині непросто. Частина працівників пішла до війська, інші – виїхали за кордон. Декого досі вважають зниклими безвісти. Рятує можливість бронювання. «Інакше сільське господарство просто не вижило б», – каже Войцишин.

Допомога фронту і повага до тих, хто під обстрілами молотить хліб

«Довіра» активно допомагає армії – як місцевим захисникам, так і через волонтерські ініціативи. У TikTok директор побачив відео з прифронтових жнив, де комбайн захищений металевими сітками від дронів. «Ці хлопці – справжні герої. Вони буквально воюють за кожен гектар хліба».

«Нам головне – зупинити ворога. А свій тиловий фронт ми триматимемо, як і тримали», – резюмує керівник господарства.