У Євросоюзі обговорюють нетиповий для блоку сценарій – надати Україні формат часткового членства ще до завершення всіх реформ, потрібних для повних прав. Ідея перебуває на ранній стадії, але її прив’язують до 2027 року як можливого рубежу для політичного рішення.
У Брюсселі цей підхід розглядають як спосіб зміцнити позиції України в Європі та зменшити ризик її віддалення від Заходу на тлі війни і затягування переговорів. Київ зі свого боку наполягає, що дата вступу до ЄС у 2027 році має бути зафіксована в майбутній мирній угоді з Кремлем після чотирьох років повномасштабної війни.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Росія, ймовірно, спробує “зупинити рух України в ЄС”, і саме тому Україна наполягає на конкретній даті.
“Тому ми говоримо: назвіть дату. Чому конкретна дата? Тому що під цією датою підпишуться Україна, Європа, США і Росія”, – підкреслив Зеленський.
Описуваний у ЄС підхід перегукується з концепцією “Європи різних швидкостей”, яку президент Франції Еммануель Макрон неодноразово озвучував з 2017 року. Серед європейських дипломатів і чиновників останню версію задуму неофіційно називають “зворотним розширенням” – логіка така, що країна отримує місце за столом на старті процесу, а повний набір прав і обов’язків набуває поступово, у міру виконання критеріїв.
У ЄС пояснюють привабливість ідеї тим, що вона може дати Україні перепочинок для завершення реформ демократичних інститутів, судової та політичної систем, одночасно знижуючи ризик втрати надії на членство. Водночас у Брюсселі підкреслюють: план не задуманий як зниження планки, і “коротких шляхів” у реформах не передбачають.
На практиці в першу чергу йдеться про форсування підготовки України до переговорів. ЄС уже передав Києву деталі щодо трьох із шести переговорних кластерів, а на неформальній зустрічі міністрів у справах Європи на Кіпрі в березні планує надати матеріали щодо решти, щоб робота могла стартувати по всьому периметру.
“Незважаючи на складні обставини і триваючу російську агресію, Україна прискорює свої зусилля з реформування”, – заявила заступник міністра у справах Європи Кіпру, що головує в Раді ЄС, Марілена Рауна.
Київ заявляє про готовність рухатися швидко і встигає підготуватися технічно.
“Ми будемо технічно готові до 2027 року”, – підкреслив Зеленський.
Другий блок дискусії стосується самого формату “членства-лайт”. На одній із недавніх зустрічей у Брюсселі уряди країн ЄС обговорювали з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, як вийти з глухого кута в питанні прийняття нових держав. Серед варіантів звучала модель, за якої країна спершу входить у політичну рамку ЄС, а потім поетапно отримує права і бере на себе зобов’язання.
Цю ідею подають як сильний сигнал не лише Україні, а й іншим кандидатам, чий шлях затримується через війну або спротив окремих столиць, зокрема Молдові та Албанії. Водночас зазначається, що Зеленський раніше заперечував “другосортний” статус, але Київ може бути відкритим до моделі, яка юридично закріпить курс на ЄС ще до повного членства. У Берліні ж виступають проти кількох рівнів членства, побоюючись, що Брюссель пообіцяє те, чого не зможе виконати. Розрахунок прихильників ідеї – на підтримку Парижа, Рима і Варшави, яка могла б допомогти переконати Німеччину.
Найважчий вузол – політичний. Будь-яке рішення про прийняття нових країн потребує одностайності всіх 27 держав ЄС, і саме тут упираються в позицію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який категорично проти. У ЄС стежать за угорськими виборами в квітні та паралельно шукають способи обійти можливе вето. Орбану прогнозують жорстку конкуренцію, і він відстає в опитуваннях.
У своїй кампанії він використовує тему членства України як політичну зброю, зокрема заявляючи, що “Україна – ворог” Угорщини і що вона “ніколи” не повинна вступати в ЄС. Європейські чиновники не очікують, що до виборів він змінить позицію.
“Це особисте між Орбаном і Зеленським. Це більше, ніж стратегія або тактика”, – зазначив один дипломат.
У Брюсселі сподіваються, що в разі поразки Орбана його суперник Петер Мадяр може змінити курс, адже обіцяв винести питання на референдум. Якщо ж Орбан переобереться, у плані передбачають ще два важелі.
Один із них пов’язують зі США. Європейські лідери вважають, що на позицію Орбана може вплинути президент США Дональд Трамп, який має тісні зв’язки з угорським прем’єром і прагне особисто підштовхнути Україну і Росію до мирної угоди. Оскільки вступ України до ЄС до 2027 року прописаний у проекті мирної пропозиції з 20 пунктів, у Європі сподіваються, що Трамп може зателефонувати до Будапешта, щоб закрити угоду.
“Ми говоримо про те, чи будуть Сполучені Штати політично працювати з деякими європейськими суб’єктами, щоб вони не блокували [угоду]”, – натякнув Зеленський.
Останній, найжорсткіший варіант – повернути на стіл 7-му статтю договору ЄС щодо Угорщини. Це найсерйозніша політична санкція в арсеналі блоку: вона призупиняє права держави-члена, включно з правом голосу при ухваленні рішень про прийняття нових країн. Наразі в ЄС не планують застосовувати цей інструмент, щоб не зіграти на руку Орбану перед квітневими виборами. Але столиці вже оцінюють, чи буде підтримка такого кроку, якщо Орбан залишиться при владі і продовжить блокування, і один із дипломатів назвав цей сценарій “абсолютно можливим”.
У підсумку в Брюсселі зважують між традиційною процедурою та політичною потребою діяти швидше. Запропонований підхід має, за задумом, зафіксувати шлях України до ЄС і дати їй місце в європейській архітектурі ще до фінішу реформ – але вирішальним фактором залишаються одностайність, позиція Будапешта та те, чи спрацюють для ЄС політичні важелі.
Немає коментарів