У переддень Різдва, 24 грудня, Чортків оповила глибока скорбота. Містяни навколішки зустрічали тіло полеглого захисника України – 28-річного Андрія Боруха. Він загинув 19 грудня в бою поблизу селища Дачне на Донеччині, захищаючи Батьківщину від російських загарбників.
Андрій Борух родом із Волині, де й народився у 1996 році. Там і нині проживають його батьки, брат і сестра. Однак уже в юному віці Андрій оселився в Чорткові, де створив власну сім’ю. Був турботливим чоловіком і батьком чотирирічної донечки, яку ніжно любив та мріяв ростити разом із дружиною.
16 січня 2023 року Андрія призвали до лав Збройних Сил України. Він проходив службу в лавах морської піхоти, виконував обов’язки механіка-водія самохідного артилерійського дивізіону та мав звання матроса. Його побратими відзначали бойову витримку й відданість службі. Та, на жаль, куля війни не милує нікого – юнак поліг у бою, виконуючи свій обов’язок.
Похорон Героя відбувся 25 грудня – в день великого християнського свята. Траурна процесія рушила від церкви Святої Покрови до кладовища на вулиці Ягільницькій. Напередодні, ввечері 24 грудня, в кімнаті смутку біля храму священники відправили заупокійне богослужіння за спочилим захисником. У Святвечір Чортків молився за упокій душі Андрія та вічний спокій у Царстві Небесному.
Сотні людей – рідні, друзі, побратими, жителі громади – прийшли провести Андрія в останню путь. Серця краялися від болю. На подвір’ї храму лунали надривні слова батька: «Сину, мій сину…» – та ридання матері, яка благала: «Забери мене з собою, синочку мій рідний…». Дружина безсиллям і розпачем припадала до труни…
Пробач мені, мамо, пробач мені, тату,
Що в гості до вас не приїду у свято.
Убили мене… А хотілося жити –
Коханим бути і доню ростити.Та ворог нестерпний життя обірвав…
А я ще й не жив, та вже Ангелом став…
Кохана, пробач за чорну хустину.
За вас життя я віддав і свою Україну.
З усіма військовими почестями Андрія Боруха поховали на Алеї Героїв Чортківського кладовища. Прапори України – жовто-блакитний та червоно-чорний – знову здійнялися над головами, символізуючи незламність, пам’ять і віру в Перемогу.
Слава Герою! Вічна пам’ять, Андрію!
Немає коментарів