Як самостійно розшифрувати результати аналізу крові

Розшифрувати аналіз крові самостійно можливо, якщо знати, на які показники звертати увагу і як їх правильно читати. Основні параметри, які містяться у результатах, дозволяють побачити стан організму, виявити приховані проблеми і зрозуміти, наскільки ефективно працюють ключові системи — імунна, кровотворна, обмінна. Далі — лише найважливіше про основні показники, їх нормальні значення, можливі відхилення та короткі пояснення, які допоможуть не розгубитися в цифрах.

Що таке загальний аналіз крові і як його читати

Загальний аналіз крові (ЗАК) — це базове лабораторне дослідження, яке оцінює кількість, співвідношення та стан основних клітин крові. Він дає лікарю первинну інформацію про запальні процеси, анемію, кровотечі, інфекції, порушення згортання.

Гемоглобін — коли варто хвилюватися

Гемоглобін (Hb) — білок, який переносить кисень у крові. Його зниження вказує на анемію, а підвищення — на можливі проблеми з легенями або серцем, або зневоднення.

• Норма для чоловіків — 130–170 г/л.
• Норма для жінок — 120–150 г/л.

Значення нижче норми часто пов’язані з дефіцитом заліза, крововтратою або хронічними хворобами. Вище — зневоднення, куріння, деякі захворювання.

Еритроцити — що показує їх кількість

Еритроцити — це червоні кров’яні клітини, які транспортують кисень. Їх нестача означає анемію, а надлишок — ризик згущення крові.

• Норма для чоловіків — 4,0–5,1 × 10¹²/л.
• Норма для жінок — 3,7–4,7 × 10¹²/л.

Лейкоцити — чи є запалення

Лейкоцити — білі кров’яні клітини, головний захист організму від інфекцій. Підвищення рівня лейкоцитів часто сигналізує про запалення або інфекцію. Зниження — про ослаблення імунітету або проблеми з кровотворенням.

• Норма для дорослих — 4,0–9,0 × 10⁹/л.

Збільшення понад 10 × 10⁹/л може свідчити про бактеріальну інфекцію, стрес, травму або пухлину. Зниження нижче 4 × 10⁹/л — про вірусні інфекції, деякі ліки або аутоімунні процеси.

Тромбоцити — коли підвищені або знижені

Тромбоцити — клітини, відповідальні за згортання крові. Їх підвищення підвищує ризик тромбозу, а зниження — ризик кровотеч.

• Норма — 150–400 × 10⁹/л.

ШОЕ — що означає швидкість осідання еритроцитів

ШОЕ — це швидкість осідання еритроцитів, один із чутливих маркерів запалення. Підвищення ШОЕ сигналізує про наявність інфекції, запального процесу, аутоімунних захворювань або пухлин.

• Норма для чоловіків — до 15 мм/год.
• Норма для жінок — до 20 мм/год.

Підвищена ШОЕ — не завжди ознака хвороби, можлива при вагітності, у літніх людей або після фізичних навантажень.

Розшифровка лейкоцитарної формули — на що звернути увагу

Лейкоцитарна формула показує співвідношення різних видів білих кров’яних клітин. Вона дає уявлення про тип інфекції або імунної відповіді.

Показник	Норма (%)	Що означає відхилення
Нейтрофіли	40–75	Підвищення — бактеріальна інфекція, стрес; зниження — вірусна інфекція, імунодефіцит.
Лімфоцити	20–45	Підвищення — вірусна інфекція; зниження — стрес, імунодефіцит.
Моноцити	3–8	Підвищення — затяжні інфекції, аутоімунні стани; зниження — виснаження імунітету.
Еозинофіли	1–5	Підвищення — алергія, паразитарні інфекції; зниження — гострий стрес.
Базофіли	0–1	Підвищення — алергічні реакції, хронічні захворювання; зниження — рідко має значення.

Біохімічний аналіз крові — як читати ключові показники

Біохімічний аналіз — це розширене дослідження, яке оцінює функції печінки, нирок, підшлункової залози, а також обмін речовин. Його результати дають уявлення про приховані зміни в організмі.

Глюкоза — контроль рівня цукру

Глюкоза — основне джерело енергії. Підвищення може свідчити про діабет або порушення толерантності до глюкози, зниження — про гіпоглікемію.

• Норма натще — 3,3–5,5 ммоль/л.

Креатинін та сечовина — оцінка роботи нирок

Ці показники допомагають визначити, наскільки ефективно нирки виводять продукти обміну.

• Креатинін: чоловіки — 62–115 мкмоль/л, жінки — 53–97 мкмоль/л.
• Сечовина: 2,5–8,3 ммоль/л.

Підвищення обох показників — ознака порушення роботи нирок, зневоднення або надлишку білка в раціоні.

Білірубін — як зрозуміти причину жовтяниці

Білірубін — пігмент, який утворюється при розпаді еритроцитів. Його підвищення вказує на проблеми з печінкою, жовчними шляхами чи посилене руйнування еритроцитів.

• Загальний білірубін — 3,4–20,5 мкмоль/л.

АЛТ та АСТ — маркери печінки

АЛТ (аланінамінотрансфераза) та АСТ (аспартатамінотрансфераза) — ферменти печінки. Їх підвищення може бути ознакою гепатиту, токсичного ураження печінки або порушення відтоку жовчі.

• АЛТ: до 41 Од/л.
• АСТ: до 40 Од/л.

Холестерин — що показує ліпідограма

Холестерин — важливий компонент мембран клітин. У біохімічному аналізі оцінюють загальний холестерин, а також “хороший” (ЛПВЩ) та “поганий” (ЛПНЩ).

• Загальний холестерин — 3,0–5,2 ммоль/л.
• ЛПВЩ (“хороший”) — від 1,0 ммоль/л.
• ЛПНЩ (“поганий”) — до 3,0 ммоль/л.

Підвищення ЛПНЩ збільшує ризик атеросклерозу та серцево-судинних хвороб.

Загальний білок, альбумін і ферменти — як оцінити обмін речовин

Загальний білок і альбумін — це основні білкові показники крові, що відображають стан білкового обміну, функцію печінки та нирок. Відхилення від норми допомагають виявити хронічні захворювання, запальні процеси чи проблеми з харчуванням.

• Загальний білок — 64–83 г/л.
• Альбумін — 35–52 г/л.

Зниження білка часто спостерігається при захворюваннях печінки, нирок, тяжких інфекціях або недоїданні. Підвищення — рідко, переважно при зневодненні.

Амілаза та ліпаза — індикатори підшлункової залози

Амілаза і ліпаза — ферменти, які виробляє підшлункова залоза. Вони допомагають діагностувати гострий чи хронічний панкреатит.

• Амілаза: 28–100 Од/л.
• Ліпаза: 13–60 Од/л.

Електроліти — навіщо потрібен контроль натрію, калію, кальцію

Рівень електролітів (натрій, калій, кальцій, хлор) показує баланс води та солей в організмі, важливий для роботи серця, м’язів і нервової системи.

• Натрій — 135–145 ммоль/л.
• Калій — 3,5–5,1 ммоль/л.
• Кальцій — 2,15–2,5 ммоль/л.

Зміни електролітного складу можуть бути наслідком зневоднення, захворювань нирок, наднирників чи прийому сечогінних препаратів.

Як зрозуміти аналіз на згортання крові

Коагулограма — це аналіз, що дає інформацію про здатність крові згортатися. Він важливий перед операціями, пологами, при тромбозах або кровотечах.

Основні показники коагулограми

• Протромбіновий час (ПТЧ) — 11–16 сек.
• Міжнародне нормалізоване відношення (МНВ або INR) — 0,8–1,2.
• Фібриноген — 2–4 г/л.
• АЧТЧ (активований частковий тромбопластиновий час) — 22–35 сек.

Підвищення ПТЧ або АЧТЧ — ризик кровотеч, зниження — ризик тромбозу. Високий фібриноген часто у фазі гострого запалення.

На що звернути увагу у дитячих аналізах крові

Норми показників у дітей відрізняються від дорослих, особливо у перші роки життя. Важливо враховувати вік, стать і стан дитини. Найчастіші причини змін — інфекції, анемії, алергії, рідше — спадкові або хронічні хвороби.

• Гемоглобін у новонароджених — до 180 г/л, далі поступово знижується до “дорослих” значень.
• Лейкоцити у дітей — можуть бути вище, ніж у дорослих (до 12 × 10⁹/л).
• ШОЕ у малюків — зазвичай повільніше, ніж у дорослих.

Всі оцінки дитячих аналізів має проводити лікар з урахуванням індивідуальних особливостей та скарг.

Розшифрування гормонів і імунологічних показників

Гормони (наприклад, ТТГ, Т4, інсулін), а також специфічні імунологічні маркери (С-реактивний білок, ревматоїдний фактор, антиядерні антитіла) входять до спеціалізованих аналізів, які призначаються за показаннями. Їх інтерпретація вимагає урахування віку, статі, фази менструального циклу (для жінок), супутніх захворювань і навіть часу здачі крові.

• ТТГ (тиреотропний гормон) — 0,4–4,0 мМО/л.
• Т4 (вільний тироксин) — 10–22 пмоль/л.
• Інсулін — 2,6–24,9 мкОД/мл (натще).

Відхилення гормональних показників можуть бути пов’язані з ендокринними порушеннями, стресом, вагітністю, прийомом ліків.

Які симптоми можуть підказати, що варто перескласти аналіз

Результати аналізу крові не завжди дають остаточну відповідь. Повторне обстеження потрібне, якщо:

• Є різка зміна самопочуття — слабкість, запаморочення, лихоманка, кровотечі, задишка.
• Показники суттєво відрізняються від норми без видимої причини.
• Виникли нові симптоми після початку лікування або зміни звичного способу життя.
• Аналізи здавались під час гострої хвороби, фізичного або емоційного стресу, що могло вплинути на результати.

Будь-які сумніви щодо інтерпретації результатів варто обговорити з лікарем, а не займатись самодіагностикою.

Поради, які допоможуть уникнути помилок у розшифруванні

• Завжди перевіряйте, в яких одиницях виміряні показники у бланку — вони можуть відрізнятись у різних лабораторіях.
• Порівнюйте свої результати з нормою, наведеною саме у вашому аналізі.
• Не оцінюйте окремі показники ізольовано — важливий загальний контекст.
• Враховуйте, що норма може відрізнятись за віком, статтю, під час вагітності, у спортсменів та людей із хронічними хворобами.
• Після отримання незрозумілих або “поганих” результатів не панікуйте — повторне дослідження іноді повністю змінює картину.

Корисний лайфхак: як зберігати результати аналізів

Щоб простежити динаміку стану здоров’я, зберігайте результати аналізів у хронологічному порядку — у папці або цифровому вигляді. Це допоможе лікарю швидше знайти причину змін і відкоригувати лікування.

Знати, як розшифрувати аналіз крові, корисно для розуміння власного здоров’я, але остаточний висновок і рішення про лікування завжди робить лікар. Самостійна інтерпретація має бути лише першим кроком до турботи про себе.