- Головна
- Суспільство
- Голоси очікування на Театральному майдані: у Тернополі знову нагадали про полонених і зниклих захисників

У центрі Тернополя знову пролунало тихе, але наполегливе нагадування про тих, хто не повернувся. 11 січня на Театральному майдані відбулася акція підтримки українських військовослужбовців, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти.

На площу вийшли родини захисників, їхні друзі та небайдужі мешканці міста. Для багатьох це не перша така зустріч. Люди зібралися, аби знову звернути увагу суспільства на долю військових і підтримати тих, хто щодня живе в очікуванні звістки.
У руках учасників були плакати з короткими, але болючими словами:
- «Поверніть тата додому»
- «Я мрію обійняти сина»
- «106 днів тиші і болю»
- «Вони захищали нашу свободу, а лишилися своєї»
Ці фрази стали спільним голосом тих, хто чекає. Без гучних гасел, без сцени. Лише присутність і пам’ять.
Серед учасників акції була Ірина Головко. Вона шукає свого брата – Бабія Володимира, який зник у березні минулого року. Відтоді жодної інформації про його долю родина не отримала.
– Шукаю свого рідного брата Бабія Володимира, який зник у березні минулого року. З того часу жодної звістки про нього не було. Майже завжди беру участь в цих акціях. Думаю, розголос дуже важливий. Вони стояли за нас, а ми маємо стояти за них. Виборювати, щоб кожен повернувся додому якнайшвидше, – розповіла Ірина Головко.
Організатори та учасники наголошують: такі акції – це спосіб не дати темі зникнути з публічного простору. Поки триває очікування, триває і боротьба за кожне ім’я.
Для родин полонених і зниклих безвісти ці зустрічі стають місцем підтримки й надії. Місцем, де біль звучить вголос і де віра в повернення не залишається на самоті.













Немає коментарів