Суперечка навколо заморожених російських активів стала тригером відкритого напруження між Францією та Німеччиною. Рішення Парижа дистанціюватися від ініціативи Берліна вже називають символом ослаблення франко-німецького ядра Євросоюзу.
Питання, яке розкололо дві ключові столиці ЄС, стосується можливості використання близько 210 мільярдів євро заморожених російських суверенних активів для фінансування допомоги Україні. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкрито виступав за цей крок і був одним із головних його лобістів.
Президент Франції Еммануель Макрон тривалий час уникав публічних заяв. Водночас, як зазначається в публікації, в приватних розмовах його команда наголошувала на юридичних ризиках і сумнівній законності такого механізму.
Кульмінація настала в останній момент, коли Макрон приєднався до позиції Бельгії, Італії та інших країн, які виступили проти використання російських активів. Для Берліна це стало несподіваним і болісним сигналом.
“Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити ціну. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору, окрім як підтримати [прем’єра Італії] Джорджу Мелоні”, – заявив на умовах анонімності високопоставлений дипломат ЄС, обізнаний із переговорами.
Цей епізод відображає глибші зміни в балансі сил усередині Євросоюзу. Німеччина дедалі частіше виступає рушієм ініціатив, тоді як Франція займає обережну, а іноді й стримувальну позицію.
Після перемоги на виборах Мерц діє впевнено і послідовно підтримує Україну. Макрон же, за оцінкою аналітиків, серйозно обмежений внутрішніми чинниками – високим державним боргом та політичною нестабільністю у Франції.
Керівник відділу Європи в аналітичному центрі Eurasia Group Муджтаба Рахман говорить про “повний переворот” ролей. Якщо раніше саме Берлін вважали головним гальмом європейської політики, то тепер, за його словами, Париж не здатен “виконати свою частину угоди”.
Парадокс ситуації полягає в тому, що Мерц фактично перейняв низку стратегічних позицій, які роками просувала Франція. Серед них:
- ідея європейської стратегічної автономії
- принцип “купуй європейське” в оборонних закупівлях
- посилений захист єдиного ринку від недобросовісної конкуренції з боку Китаю
Водночас сама Франція, як зауважує видання, дедалі частіше відходить від риторики сильної та згуртованої Європи.
“У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким – приймаючи промислову політику, політику безпеки, значною мірою завдяки Макрону. Але в Брюсселі зростає відчуття, що Франція надає пріоритет національним інтересам над інтересами ЄС… Старе прислів’я про те, що “Франція – це все слова, слова, слова, жодних дій”, повертається”, – заявила експертка з європейської політики Інституту Монтене Джорджина Райт.
На цьому тлі Єлисейський палац підтвердив готовність Макрона до телефонної розмови з Володимиром Путіним і позитивно оцінив публічну згоду Кремля на такий контакт. У Парижі пообіцяли найближчим часом повідомити формат і терміни розмови, зазначивши, що сама готовність Москви до діалогу може свідчити про зміну обставин навколо можливих мирних ініціатив.
Водночас французька сторона наголосила, що будь-які контакти з Росією відбуватимуться у повній координації з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими партнерами. Метою називають досягнення міцного і довгострокового миру для України.
У Єлисейському палаці також нагадали, що повномасштабне вторгнення РФ фактично унеможливлювало діалог упродовж трьох років, а телефонна розмова Макрона з Путіним 1 липня, перша за цей період, лише підтвердила глибину розбіжностей у підходах до війни в Україні.
Немає коментарів