Україна отримала узгоджений з Європейським Союзом план дій, виконання якого має підтвердити готовність держави до вступу в ЄС. Документ оголосили та передали під час неформальної зустрічі міністрів у європейських справах країн Євросоюзу, що відбулася 11 грудня у Львові.
План містить десять ключових пунктів і зосереджується насамперед на антикорупційній політиці та реформі судової системи. У Брюсселі розглядають його як практичну дорожню карту, яка дозволить Україні рухатися вперед у процесі євроінтеграції навіть за наявності політичних блокувань.
Паралельно ЄС запустив для України механізм так званого фронтлоудингу. Він дає змогу почати роботу в межах переговорних кластерів без їх формального відкриття. Такий формат дозволяє виконувати технічну частину євроінтеграційних зобов’язань без необхідності одностайних рішень усіх держав-членів.
Водночас у Євросоюзі наголошують: для офіційного відкриття і закриття переговорних кластерів одностайність залишається обов’язковою. Саме тому Україна має виконати всі підготовчі кроки заздалегідь, аби після зняття угорського вето переговорний процес міг відбуватися максимально швидко.
Серед пріоритетів, закладених у плані дій, – посилення боротьби з корупцією та забезпечення ефективного правосуддя. Протягом 2026 року Україна має внести зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства, аби судові провадження були швидкими, якісними й не блокувалися процедурними лазівками.
Окремий блок вимог стосується незалежності антикорупційних інституцій. План передбачає посилення автономії Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також розширення їхньої юрисдикції на всі посади з високим корупційним ризиком. До другого кварталу 2026 року Київ має затвердити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму.
Член правління Центру протидії корупції Олена Галушко зазначила, що вимоги ЄС не є нереалістичними навіть в умовах повномасштабної війни:
“У цьому списку немає надскладних завдань або реформ, які неможливо реалізувати під час повномасштабного вторгнення. Це ті зміни, для яких раніше просто не було політичної волі.”
Ключові пріоритети плану дій ЄС для України
Згідно з письмовою спільною заявою європейської комісарки з питань розширення Марти Кос і віцепрем’єра з євроінтеграції України Тараса Качки, документ визначає такі напрями роботи:
- ухвалення комплексних змін до Кримінального процесуального кодексу та суміжного законодавства, зокрема скасування “правок Лозового”, подовження строків давності у корупційних справах і посилення незалежності НАБУ та САП;
- забезпечення НАБУ доступом до неупереджених і якісних судових експертиз;
- перегляд процедур відбору та звільнення генерального прокурора;
- відновлення конкурсного добору для призначення і переведення прокурорів на керівні та інші посади;
- реформування Державного бюро розслідувань;
- призначення суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку;
- розширення участі міжнародних експертів у конкурсній комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
- ухвалення закону про декларації доброчесності суддів із тимчасовим залученням міжнародних експертів для Верховного Суду;
- затвердження Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми до II кварталу 2026 року;
- посилення систем внутрішнього контролю для запобігання корупції на високому рівні.
Окремо в Брюсселі наголошують, що формальне виконання вимог має супроводжуватися реальними результатами. Єврокомісар з питань юстиції Майкл Макграт заявив, що Україна повинна притягувати до відповідальності корумпованих політиків і бізнесменів, якщо розраховує на підтримку вступу з боку держав ЄС.
Він визнав, що реформи є довгим і складним процесом, але підкреслив: європейські уряди очікують від Києва максимальних зусиль і відчутного прогресу в очищенні влади та верхніх ешелонів суспільства.
Немає коментарів