Нагірянська територіальна громада, наймолодша на Чортківщині, відзначила п’ятиріччя. За цей час вона пройшла шлях від роботи «з нуля» до системних змін у соціальній, економічній та інфраструктурній сферах. Її очільник Ігор Кіндрат розповідає, як громада стала на ноги, які виклики долає та що планує далі.
П’ять років тому він уперше очолив місцеве самоврядування, хоча керівний досвід уже мав. Майже три десятиліття роботи на Марилівському спиртозаводі сформували в ньому розуміння, як працює команда і що означає відповідальність перед людьми. За його словами, рішення піти у владу прийшло тоді, коли зрозумів: «якщо не сьогодні, то коли».
Початок був складним. Громаду потрібно було організувати буквально з перших кроків – сформувати апарат, налагодити управлінські процеси, зрозуміти потреби 12 населених пунктів. Одним із важливих завдань стало створення професійної команди: на ключові посади запросили працівників із досвідом роботи в колишніх сільських радах. Саме вони, каже голова, допомогли швидко ввійти в робочий режим і уникнути критичних помилок.
Фінансова система громади формувалася завдяки роботі фахівців, які добре знали районну бухгалтерію та освітянську сферу. Найскладнішим етапом була перша виплата зарплат – на той момент ще не всі механізми були налагоджені.
Одним зі стратегічних напрямків стало відновлення Марилівського спиртозаводу. Після кількох раундів торгів підприємство придбала компанія «Вітагро енерджі». Сьогодні завод виробляє біоетанол, модернізує виробництво і забезпечує громаді близько п’ятої частини бюджету та 150 робочих місць. Встановлення турбіни, перехід на альтернативні види палива, перспективи нового виробництва – все це формує основу економічної стійкості.
Паралельно громада почала упорядковувати власні території. Було створено КП «Благоустрій», яке опікується чистотою, сміттєзвалищами та благоустроєм. За 1,8 млн грн придбали сміттєвоз, завдяки чому припинилися нові стихійні смітники, а раніше існуючі рекультивували. «Сьогодні там росте трава», – зазначає Кіндрат.
Серед вагомих досягнень голова називає і створення місцевої пожежної команди. Її бійці реагують на виклики швидше, ніж підрозділи з Чорткова, і вже довели свою ефективність.
Окремим викликом стала оптимізація освітньої мережі. Через зменшення населення довелося понизити у ступені чотири школи, однак усі садочки, окрім одного, працюють. У громади є десять шкіл і шість дитсадків, для яких облаштували тимчасові укриття.
Економічну основу доповнюють п’ять агропідприємств, що працюють на території Нагірянки та сумлінно сплачують податки. До громади також релокувалося підприємство з Харкова, яке виробляє гумові вироби.
Попри це, громада залишається дотаційною: отримує базову субвенцію та освітню, і все одно змушена дофінансовувати окремі сфери з місцевого бюджету.
Серйозної уваги потребує первинна медицина. В амбулаторіях встановили пандуси, облаштували приміщення для людей з інвалідністю, ремонтують дахи, оновлюють матеріально технічну базу. Замовили обладнання для аналізів, проводять навчання персоналу і працюють над збільшенням кількості медичних пакетів. Завдяки цьому «первинка» функціонує стабільно.
Сьогодні близько 120 мешканців Нагірянської громади служать на фронті. 15 воїнів загинули, 17 вважаються зниклими безвісти. Громада активно підтримує військових: виділяє кошти на РЕБ, матеріальну допомогу, фінансує поховання, працює з благодійними ініціативами. Загалом цього року на потреби ЗСУ спрямували понад 1,3 млн грн, а торік – 1,5 млн грн.
Інфраструктурний розвиток охоплює дороги, енергоефективність і соціальні об’єкти. Лише цього року на дороги витратили 5 млн грн з місцевого бюджету та 1,5 млн грн співфінансування від ОДА. На окремих ділянках замінено покриття, а в школах впроваджено автоматизовані котельні, що дозволяє економити газ та оптимізувати витрати.
Громада поступово переходить до використання «зеленої» енергетики – зокрема, планує встановити сонячні панелі на будівлях найбільших шкіл.
Для дітей встановили майданчики у кожному селі, працюють над розвитком інклюзивних умов у садочках, придбали шкільний автобус і відремонтували освітлення в окремих закладах.
Туристичний потенціал громади залишається значним, хоча часу на системний розвиток цієї сфери поки бракує. На її території – замок Лянцкоронських, Улашківський монастир, дерев’яні церкви та пов’язані з історією ОУН місця. Кіндрат визнає, що без додаткових фахівців рух у цьому напрямку йде повільно.
Серед особистих здобутків голова називає створення ефективної системи поводження з відходами, ухвалення соціальних програм, зокрема фінансову підтримку батьків новонароджених, щорічні виплати військовим, допомогу пораненим, підтримку людей у соцзакладах та стимули для учнів переможців олімпіад і їхніх учителів.
За його словами, плани на майбутнє залишаються масштабними. Ігор Кіндрат не виключає, що знову балотуватиметься: хоче завершити розпочате і продовжити розвиток рідної громади. «Йшов служити людям у тому краї, де народився», – каже він.
Напередодні Дня працівників місцевого самоврядування голова громади бажає колегам здоров’я, стійкості та віри у власну справу:
«Бажаю більше впевненості, мати ціль і йти до неї. Ми стараємося чесно виконувати свої обов’язки, і, гадаю, люди належно нас оцінять».
Нагірянська громада входить у друге п’ятиріччя своєї історії зі сформованою командою, чіткими пріоритетами та вірою в те, що її розвиток триватиме попри всі випробування воєнного часу.
Немає коментарів