Коли допомога стає місією: історія фахівчині зі супроводу ветеранів з Копичинецької громади

Анастасія Курніцька – психологиня за освітою, яка ще під час навчання почала цікавитися допомогою при травмах та посттравматичному стресовому розладі. Згодом вона вступила до магістратури з психотерапії, прагнучи краще зрозуміти, як працює людська психіка в умовах втрати та болю.

З квітня 2025 року Анастасія працює фахівчиною зі супроводу ветеранів у Копичинецькій громаді Тернопільської області. Вона розповідає: «Спочатку я не планувала працювати в цій сфері, але коли зателефонували з міської ради з пропозицією, сумніви зникли». Особистий досвід став головним мотивом для такого рішення. Коли почалося повномасштабне вторгнення, батько Анастасії, повернувшись з-за кордону, одразу став на захист України. Вже через день після повернення він пішов до військкомату і приєднався до бригади морських піхотинців.

«У 2023 році тато загинув. Тоді ми не знали, куди йти, до кого звертатися. Я знаю, як це – відчувати себе загубленим. Тепер я хочу хоч трохи полегшити цей шлях для інших», – пояснює Анастасія. Робота приносить їй задоволення, адже вона може допомогти не лише військовим, а й їхнім родинам.

Навчання та професійні виклики

Анастасія розпочала роботу єдиною фахівчиною у громаді. Психологічна освіта допомогла налагоджувати контакт із людьми, але без юридичних знань було важко відповідати на запитання. «Я не могла дати точних відповідей на юридичні питання, тому консультувалася з юристами, вони мене підтримували», – згадує вона.

Після проходження 150-годинного навчання у Бородянському центрі, Анастасія почала впевненіше відповідати на запитання. «Тепер я можу відповісти на більшість питань, а якщо щось складне – переназначаю зустріч, вивчаю проблему з колегами та повертаюся з відповіддю», – пояснює фахівчиня.

Ініціативи та підтримка громади

Роботу з супроводу ветеранів Анастасія почала з інформування громади: міська рада розмістила оголошення про відкриття посади. Окрім того, Анастасія створила Facebook-групу Центру підтримки, де публікували інформацію про важливі зустрічі та ініціативи. Спочатку звернення були обережними, але з часом їх ставало більше, і люди почали рекомендувати її знайомим.

Важливу роль у роботі відіграє підтримка колег із різних сфер, органів місцевого самоврядування, освітніх установ і міжнародних гуманітарних організацій. «Мені приємно, що можу звертатися до будь-якої установи, і мене завжди почують», – додає Анастасія.

Анастасія активно співпрацює з гуманітарним штабом у Копичинцях, який вже три роки допомагає військовим. «Червоний Хрест» допомагає з пошуком зниклих безвісти, а «Карітас» організовує зустрічі для родин загиблих. «Ці зустрічі дають сім’ям полегшення. Ми разом малюємо, їздимо на екскурсії з дітьми. І навіть якщо я не дуже добре катаюся на ковзанах, я йду з ними, адже важливо бути поруч», – розповідає Анастасія.

Питання та запити від ветеранів і їх родин

Щодня Анастасії доводиться вирішувати різні питання, на що в неї зазвичай йде весь день. Ветерани зазвичай звертаються з юридичними питаннями, а родини військовослужбовців потребують психологічної підтримки. «Найбільше звернень надходить від родин загиблих: як вшанувати пам’ять, як показати, що ми пам’ятаємо і вдячні. Я не можу повернути їхніх рідних, але можу допомогти їм зменшити цей біль», – говорить вона.

Окрім того, до неї звертаються військові, які отримали поранення, але ще не звільнені з лав. Їхні запити варіюються: від допомоги з документами до психологічної підтримки. «Один військовий втратив усі медичні документи після поранення. Ми зв’язалися з лікарнями, відновили документи і зняли статус «СЗЧ», – розповідає Анастасія.

Іноді допомога здається не такою масштабною, але для ветеранів і їхніх родин це велика підтримка. «Один раз до нас звернулася жінка, яка купила дрова, але їх не доставили. Ми просто зателефонували у фірму, і через два дні дрова були у неї вдома», – усміхається Анастасія.

Людяність як основа роботи

Зустрічі з родинами загиблих або зниклих безвісти забирають багато сил, але саме вони дають глибше розуміння важливості цієї роботи. «Коли я прийшла на роботу, ми вже знали людей, яких ми підтримували. А тепер до нас приходять їхні рідні з таким самим болем», – говорить Анастасія. Її завдання не лише зібрати документи, а й бути опорою для людей у їхньому горі.

Анастасія також працює з родинами зниклих безвісти. «Вони живуть у постійному очікуванні, іноді роками. Ми намагаємося дати їм більше, ніж просто чекання», – додає вона.

Справи полонених також є важливою частиною роботи. «Ми знаємо, де вони, але не можемо допомогти. Ми пишемо листи, підтримуємо зв’язок, сподіваємося, що наші слова допомагають їм триматися», – говорить Анастасія.

Залишатися підтримкою для кожного

Іноді люди звертаються не лише за консультацією, а й за можливістю виговоритися. «Був випадок, коли людина прийшла з важливим запитанням, але ми розмовляли понад годину про все, що її турбувало. І тільки потім повернулися до основного», – розповідає Анастасія.

Для неї найбільше значення має довіра, яка виникає між фахівцем і родинами ветеранів. «Ми підтримуємо одне одного. Вони змінюють моє життя, а я намагаюся допомогти їм у їхньому», – підсумовує вона.

Як знайти свого фахівця зі супроводу

До фахівця зі супроводу можуть звертатися не лише ветерани чи військовослужбовці після повернення, а й члени їхніх родин, родини загиблих, а також постраждалі учасники Революції Гідності.

Щоб знайти фахівця, скористайтесь застосунком «Дія»:

1. Перейдіть у розділ «Сервіси» → «Ветеран Pro».
2. Обирайте опцію «Пошук фахівця».
3. Введіть ПІБ фахівця або виберіть область і громаду.
4. Натискайте «Застосувати» і перегляньте доступних фахівців у вашому регіоні.