8 серпня Чортківщина знову схилила голови у скорботі, зустрічаючи на колінах полеглого захисника України. До рідного села Семаківці повернулося тіло 48-річного Павла Кульчицького, який майже два роки вважався зниклим безвісти.
Траурний дзвін біля катедрального собору Верховних Апостолів Петра і Павла у Чорткові сповістив про чергову важку втрату громади. Тут під звуки реквієму «Пливе кача» містяни віддали останню шану загиблому землякові.
Шлях від поранення до останнього бою
Восени 2023 року, незадовго до своєї загибелі, Павло повернувся з відпустки, яку отримав після важкого поранення та контузії. Вирушаючи на фронт, прощався з рідними так, ніби передчував, що ця зустріч може бути останньою.
Служив стрільцем-електриком у стрілецькій роті. Під час виконання бойового завдання 4 жовтня 2023 року його підрозділ зазнав втрат — вдалося евакуювати лише поранених. Тоді ще існувала надія, що Павло потрапив у полон. Проте згодом ДНК-експертиза підтвердила його загибель саме цього дня.
Мирне життя та праця
До війни Павло працював токарем у Білобожницькому відділку приватного агропромислового підприємства «Довіра». Директор підприємства Олег Войцишин згадує його як чудового фахівця та порядну людину.
«Не було такої деталі, яку б він не зміг виготовити. Він був справжнім майстром своєї справи», – зазначив керівник.
Павло мобілізувався у перший рік повномасштабного вторгнення. Власну сім’ю створити не встиг, залишилися батьки та брат.
Остання дорога
Після відслуженого молебню, який очолив владика Димитрій Григорак, траурний кортеж вирушив до Семаківців. Тут мешканці зустрічали полеглого односельця навколішки, з квітами в руках. Провести героя прийшли жителі не лише рідного села, а й Білобожниці та Калинівщини.
Дорога, вистелена квітами, стала символом пошани та вдячності людині, яка віддала життя за свободу та незалежність України.
Немає коментарів