
У рідному селі Семаківці відбулося прощання з 46-річним Павлом Кульчицьким, солдатом Збройних Сил України, який з жовтня 2023 року вважався зниклим безвісти. Його світлини неодноразово публікувалися у групах пошуку зниклих, а тепер вони стали символом пам’яті для тих, хто його не знав особисто. Для рідних і друзів Павло залишиться доброю, щирою та скромною людиною.
Все своє життя після закінчення училища він присвятив токарній справі — спершу працював на комбікормовому заводі, а згодом в агропідприємстві «Довіра». У селі його знали як «токаря від Бога», адже він умів виготовити будь-яку деталь. У серпні 2022 року він залишив роботу і домівку, щоб стати на захист країни.
Останній шлях додому
9 серпня, у суботу, на подвір’ї батьківської хати зібралися десятки односельців, щоб віддати шану землякові. Напередодні, коли траурний кортеж в’їхав у село, мешканці вистелили шлях від в’їзду до дому, церкви та кладовища живими квітами та гіллям хвої.
«Напевне, все село пам’ятає останню його відпустку. Він, усвідомлюючи, що може не повернутися, прощався майже з кожним. Розповідав, що з одного бойового виходу із двохсот бійців повернулися лише двадцять», — згадує настоятель місцевого храму о. Любомир Фінковський.

Священник розповів, що Павло завжди допомагав церкві та людям без прагнення до публічності. «Слава прийшла разом із ним у село», — додав він.
Відмова від допомоги та пам’ять у вчинках
Під час прощання отець Любомир передав родині пожертви, зібрані громадою, але вони відмовилися від грошей. Кошти, за їхнім рішенням, будуть спрямовані на купівлю дрона для ЗСУ — так, як вчинив би сам Павло.
Два роки невідомості
4 жовтня 2023 року, під час виконання бойового завдання, стрілець-електрик Павло Кульчицький зник. З того рейду повернулися лише поранені бійці, тож у рідних залишалася слабка надія, що він міг потрапити в полон. Однак ДНК-експертиза підтвердила — одне з тіл, переданих ворожою стороною, належало йому.

Поховання як у повстанців
Після відспівування у місцевій церкві тіло воїна провели на кладовище. Могилу прикрасили білим простирадлом і тризубом з кетягами калини, як колись хоронили українських повстанців. Під звуки «Славня України» та військовий салют Павло Кульчицький знайшов вічний спокій у рідній землі. Він став першим загиблим воїном із Семаківців.





Немає коментарів