Верховний Суд України постановив, що під час дії воєнного стану мобілізаційний обов’язок поширюється на всіх громадян, незалежно від їхнього віросповідання. У мирний час держава пропонує альтернативу військовій службі, однак в умовах повномасштабної війни обов’язок захищати країну є спільним для всіх.
Про це повідомила спікерка-суддя Тернопільського міськрайонного суду Анна Мостецька, коментуючи рішення Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Вирок за ухилення: три роки позбавлення волі
У справі, яка стала приводом для резонансної правової позиції, йшлося про чоловіка, який після отримання повістки не з’явився до ТЦК та СП без поважних причин. Його визнали винним у порушенні статті 336 Кримінального кодексу України та засудили до трьох років ув’язнення.
Захист апелював до релігійних переконань підсудного — він є Свідком Єгови, а ця конфесія забороняє проходження військової служби. У касаційній скарзі адвокат наполягав, що притягнення до відповідальності за ухилення порушує свободу віросповідання.
Суд: релігійна позиція не звільняє від обов’язку оборони
Втім, Верховний Суд відхилив доводи захисника. У рішенні зазначено, що хоча в Україні передбачено право на альтернативну (невійськову) службу, воно діє лише в мирний час. В умовах воєнного стану, коли країна протистоїть агресору, всі громадяни — незалежно від конфесійної належності — зобов’язані до участі в обороні держави.
«У ситуації, коли йдеться про збройну агресію проти держави, кожен громадянин має усвідомлювати потребу в захисті національної безпеки, навіть якщо це суперечить особистим переконанням», — зазначено в судовій ухвалі.
Позиція ЄСПЛ: релігійна свобода має межі під час загрози
Верховний Суд послався на практику Європейського суду з прав людини, яка допускає обмеження прав особи в умовах «особливої суспільної потреби» заради досягнення «пропорційно переслідуваної законної мети». Зокрема, у випадках, коли йдеться про захист життя, територіальної цілісності та існування держави.
Суд підкреслив, що Україна веде оборонну війну проти держави-агресора, яка перевищує її за розмірами, чисельністю населення та військовим потенціалом. У такому контексті вимога до громадян виконувати мобілізаційний обов’язок є виправданою.
Стаття 336 ККУ: що передбачає закон
Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, а також у період загальної мобілізації осіб з резерву, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
У судовій практиці вже є декілька аналогічних рішень, де суди відмовляли визнати релігійні переконання достатньою підставою для уникнення мобілізації. Така позиція стає прецедентом для подібних справ у майбутньому.
Немає коментарів